Вишевицька об'єднана територіальна громада
Радомишльський район, Житомирська область

Не пройти - не проїхати

Ні для кого  не є таємницею, що сполучення у Вишевицькій територіальній громаді цілком і повністю  залежить від автобусів, що курсують до станції Ірша з Радомишля. Водії автобусів орієнтуються на графік руху електричок, та інколи можуть самостійно вносити корективи у свій маршрут. Як дойти чи чим доїхати, при необхідності, у інший населений пункт громади, враховуючи, що усі села є досить віддаленими один від одного?

Вирішити проблему як зі сполученням, так і з вартістю на проїзд намагались... проте ці спроби так і залишились прогнозами, обіцянками та невиконаними планами. Чого лише варті "спогади" про те, що на відрізку дороги поміж Іршею та Радомишлем мав курсувати тролейбус. Були обіцянки, розпочалися роботи і навіть закупили два тролейбуси. Про це багато хто пам'ятає, а от що ця ідея була запозичена з нашого давнього минулого, знають не усі.

Згідно Інфо-Малин, документи свідчать, що на цьому маршруті мала будуватися залізнична лінія, з датою запуску в дію в 1913 році. Рух поїздів на цій ділянці було внесено навіть в зимовий розклад на 1914-1915р.р.

В стастичному виданні того часу в розділі “Пути сообщения”, де є опис залізничних ліній, що будуються, зазначають: ...Предполагается к сооружению в 1913 году подъезной путь от г. Радомысля до ст. Ирша длиною 26 верст

В путівнику "Весь Юго-Западный край" також згадують про залізничне сполучення:

"Как известно, в настоящем году (1913 - прим. ІМ) сооружается железнодорожная ветка от ст. Ирша до Радомысля, которая должна быть совершенно готова, по принятому концесионерами объязательству, к 1 сентября сего года..."

Але видно, що спрацював песимістичний прогноз з того ж видання: 

"Отсутствие путей сообщения затрудняло развитие г. Радомысля, но вероятно, проведение новой железнодорожной линии несколько подымет его торгово-промышленную жизнь; впрочем, близкое нахождение Житомира, Бердычева, Белой Церкви едва ли даст городу возможность приобрести крупное значение."

Можливо це, та початок Першої світової війни в 1914 році, і стали причиною того, що ми так і не побачили поїзд на Радомишль.

Нагадаємо, що ст. Ірша все ж стала залізничним "вікном" Радомишльщини в 1967 році, коли Макалевицьку сільську раду Малинського району, до складу якої входила Ірша, було підпорядковано Радомишльському району  

І трохи про тролейбуc

Тролейбусна лінія Ірша – Вишевичі – Радомишль відноситься до вельми рідкісних проектів, адже доти ще ніколи в історії українського тролейбуса не намагалися організувати тролейбусне сполучення між селами.

Втім, паливна криза початку 1990-х підштовхнула до такого незвичного рішення – налагодити регулярне сполучення містечка Радомишль та сусідніх досить густонаселених селищ зі станцією ПЗЗ Ірша, оскільки автобусний транспорт працював вельми ненадійно. Загальна довжина проектованої лінії становила 33 км. Планувалося, що на лінії курсуватиме два пасажирських та два вантажних тролейбуси.

Про цей проект чимало писалося в газетах, зокрема і київських ("Киевские ведомости").

1994 року почалися підготовчі роботи з розширення доріг, обрізання дерев та встановлення стовпів на першій дільниці від Ірші до Вишевичів (16 км). На КЗЕТ було замовлено три тролейбуси К-11у, один з яких надійшов 1995 року у „депо” на території об'єднання „Украгропромтеплиця” (зараз ВАТ „Вишевичі Агротехніка”).

Натомість ані кронштейни, ані контактна мережа так і не надійшли, тролейбус простояв у депо до кінця 1996 року, після чого з дисконтом був проданий у Чернівці. Стовпи на частині лінії ще донедавна стояли, аж потім якось раптово зникли. Тож зараз вже нічого не нагадує про цей нереалізований проект. 

Ну а жителі громади, з тих чи інших причин прогавивши автобус, змушені по кілька годин чекати наступного. Якщо ж хочеться заощадити за проїзд, який орієнтований на тариф міжміського сполучення, то доведеться прогулятись пішки.



« повернутися до списку новин